Як завоювати довіру аудиторії

ДОВІРА СЛУХАЧІВ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА УСПІХУ ВИСТУПУ

Щоб ефективно донести свою позицію до публіки, необхідно, щоб вона ставилися до слів оратора з довірою. Адже навіть сама переконлива риторика не буде сприйнята, якщо у слухачів виникло скептичне або навіть вороже ставлення через упередженість на особистій або ідейній основі. Щоб домогтися їхньої прихильності, потрібно продумано підійти до справи: потрібні не тільки достовірні докази й факти, але й правильна методика їх подачі.

ГАРМОНІЯ ЛОГІКИ Й ЕМОЦІЙНОСТІ ДЛЯ ЗДОБУТТЯ ПРИХИЛЬНОСТІ ПУБЛІКИ

Робота з аудиторією в даному випадку проводиться комплексно: поєднання логічних доводів та емоційної складової дає можливість оратору створити образ особистості, яка заслуговує на довіру:

Доведіть свою компетентність. На початку виступу треба ознайомити публіку з джерелом своїх знань: вивчення теми у ВНЗ, особистий або професійний досвід, і т.д. Але розповідати про це варто коротко та без самовпевненості, щоб не створювати враження зарозумілої людини.
Знайдіть «точку контакту» з публікою. Навіть якщо тема виступу суперечить позиції слухачів, важливо знайти щось спільне між оратором та публікою, тобто, повідомити «я — такий же, як ви». Це можуть бути схожі цілі, ідеологія, моральні або політичні погляди, і т.д. — головне, щоб суть вписувалася в тему доповіді.
Говоріть виразно й впевнено, наводячи чітку аргументацію. Добре поставлений голос, культура слова, красномовство повинні бути пов’язані з достовірною доказовою базою. Краще наводити конкретні приклади: статистика ( «згідно з опитуванням, 10000 чоловік в місті підтримують пропозицію»), реальні приклади з життя. А будь-яким висновкам має передувати логічний ланцюжок аргументів.
Проявіть доречну емоційність. Справжня ораторська майстерність не терпить сухої мови. На виступах емоційність лектора вказує на його зацікавленість в обговорюваній темі, і в тому, щоб донести свою думку до слухачів. Це демонстрація власної переконаності та одночасно уваги до публіки.

Емоційність повинна бути помірною, ні в якому разі не доходячи до афективності. Для вираження почуттів доцільно задіяти емоційно забарвлені фрази, розповіді про особистий досвід, слова з оціночною конотацією (але не з негативною — це може викликати зворотний ефект, навіть якщо мова йде про «загального противника»).