Правильне дихання — основа красномовства
На впевненість, красу голосу впливає, насамперед, правильність дихання. І його, як не дивно, теж необхідно тренувати.
Оскільки промова виголошується на видиху, дихання найбільше впливає на красномовство. Іншими словами, потрібно вміти грамотно використовувати повітря, що надходить.
Виходячи з того, які м’язові групи беруть участь в диханні, бувають такі типи:
- Ключично-грудне – це легке неглибоке дихання. При ньому піднімаються плечі, а також рухливі ключиці та грудна клітка. Функціонує винятково верхня частина легенів. А от діафрагма — грудочеревна м’язова перегородка — майже не задіяна, отже, звук не має опори.
- Діафрагментальне – дихання, коли вдих і видих здійснюється через рух діафрагми. Воно вважається вірним та виступає прекрасною базою для розвитку красномовства у оратора.
Мовленнєвому диханню необхідна від мовця особлива увага. Коли ми виголошуємо промову, ми вдихаємо швидше, а видихаємо більш розмірено, ніж просто під час мовчання. Кожен вдих супроводжується паузою під час мовлення. Її не можна створити самовільним чином і де завгодно. Вона дозволяється тільки між конкретними словосполученнями. Ними можуть виступати або великі паузи наприкінці фраз, або маленькі паузи. Останні розділяють словосполучення. За рахунок таких перерв і можна досягти максимальної ясності мовлення.
Головна умова полягає в тому, щоб дихання було нечутним. Оратори-новачки нерідко не дотримуються його. Це трапляється через те, що вони вдихають недостатньо повітря. Якщо наприкінці довгої фрази повітря не вистачить, то останні її слова вимовляються не так голосно і незрозуміло. Або ж доводиться робити важкий та гучний вдих. Потрібно вдихати завжди, коли це припустимо проголошуваною промовою. При цьому, повітряний резерв ніколи не повинен закінчуватися. Слід навчитися вдихати тільки в тому випадку, коли за інтонацією можливо зупинитися.
Поставлення грамотного дихання можна звести до дихання за допомогою діафрагми та розвивати його. З цією метою потрібно регулярно тренувати «мовленнєвий пояс» — діафрагму та прес. Це сприятиме регулюванню процесу видиху та створенню необхідної опори звуку. Забезпечується вона вірною поставою, натренованими м’язовими групами живота та почуттям свободи в грудях. Вміти регулювати видихання – означає перерозподіляти його на однакові частини.