Техніки м’якої та жорсткої конфронтації в ораторському мистецтві

Стати промовистим оратором — актуальне завдання для будь-якого співробітника сучасної організації. Починаючи від звичайного консультанта та закінчуючи гендиректором. Красномовство має величезне значення у діловому спілкуванні, і причин тому чимало.

Людина, яка не здатна порозумітися зі своїми співробітниками або начальником, нерідко чинить серйозну шкоду своїй роботі та кар’єрі. Численні конфлікти виникають через звичайне незнання бізнес-етики. Відсутності навичок правильного формулювання власних думок. Одна й та фраза, сказана різними способами, здатна спонукати до різних дій. Як позитивного характеру, так і викликати негативний ефект. І нечутливість до фраз дуже часто є справжньою першопричиною конфронтації.

У мистецтві красномовства існують дві техніки конфронтації: м’яка та жорстка. Перша при цьому — стадія поведінки у конфліктній ситуації. Найбільш жорсткий момент, хоч і в максимально ввічливій формі.

При м’якій конфронтації в ораторському мистецтві оратор найчастіше привертає увагу слухачів (співрозмовників). Просить завершити розбіжності, протестує проти їхнього продовження, зупиняє свою промову. Чекає на виконання, дякує за розсудливість, можливо, вибачається за свої дії…

У разі великого наїзду оратор може пропустити стадію м’якої конфронтації і відразу ж повестися жорстко. Це сприйметься як норма. Крім цього, занадто лагідна поведінка може сприйнятися як вираз слабкості та знизити статус.

Наскільки б м’якою конфронтація не була, все ж вона залишається протистоянням, і не в усіх ситуаціях вона доречна. Як правило, вона є доцільною з людьми приблизно однаковими за статусом. А ось чи можна дозволити собі таке з начальником – сказати складно. Якщо ви досить респектабельна людина, а директор інтелігентний — вона прийме вашу думку. І навіть виявить більшу повагу. Якщо ви незначна фігура у своїй компанії або начальник самодур, то ви будете проігноровані. Або при першій спробі м’якої конфронтації просто звільнені. М’яка конфронтація також не зовсім доречна з людьми значно нижчого статусу та сили. У цьому випадку, якщо відсутні педагогічні цілі, доцільніше буде звичайне покарання.